Чому українці повертаються додому: житло і зарплата вирішують усе

Для сталого повернення українців з-за кордону недостатньо просто мати вакансії. Комплексне якісне дослідження, проведене Благодійним фондом «Рокада» спільно з аналітичним центром «Соціоінформ», виявило, що ключовими чинниками є доступне житло, достойна оплата праці, медичні та соціальні послуги, а також допомога у створенні нових соціальних зв’язків.

Дослідження охопило 9 малих і середніх громад Львівської, Вінницької та Дніпропетровської областей. В його основу лягли 54 глибинні інтерв’ю та 18 фокус-груп. Як з’ясували фахівці, наявність роботи сама по собі не вирішує проблему: людям часто потрібне перенавчання, підтвердження кваліфікації, здобутої за кордоном, або допомога у відкритті власної справи. При цьому зарплата має дозволяти покривати базові потреби родини.

Питання житла залишається найскладнішим викликом. Навіть працевлаштовані люди не завжди можуть оплачувати оренду, особливо родини з дітьми. Громадам радять розвивати пільгові іпотечні програми, компенсувати витрати на оренду, підтримувати ремонт комунікацій та створювати фонди тимчасового житла.

Проєктна менеджерка БФ «Рокада» Алла Красовська наголошує: мета ініціативи — не переконувати людей повертатися, а допомогти громадам підготуватися до цього процесу. Експерти виділяють три складові успішної реінтеграції: визначеність (людина має розуміти, куди повертається), первинна підтримка (оформлення документів, влаштування дітей у садки та школи, психологічний супровід) і включення у громаду (створення просторів для спілкування).

За кількісними даними, які навела керівниця дослідницької команди IMPACT Initiatives Катерина Помазанна, 83% опитаних, що вже повернулися, ніколи не шкодували про це рішення. Понад половина респондентів оцінили кар’єрні можливості в Україні як привабливіші, ніж за кордоном, і відзначили зручність державних і медичних послуг.

Водночас фахівці звертають увагу на важливість психологічного клімату. Хоча більшість відчули позитивне ставлення після повернення, деякі респонденти фіксували випадки прихованого осуду. Страх дискримінації може стримувати тих, хто ще вагається, тому громадам варто інвестувати в соціальну згуртованість. На основі дослідження у громадах уже стартували діалогові зустрічі: наприклад, у Тульчинській громаді на Вінниччині розробляють проєкт «Точка сили: простір активної інтеграції» — відкриту локацію для спілкування місцевих, ВПО, ветеранів і тих, хто повернувся з-за кордону.