Україна може стати лідером доступної цифрової медицини — думка дизайнера

Поки світ обговорює технічні аспекти доступності цифрових сервісів, український дизайнер пропонує дивитися глибше — на те, як інтерфейси впливають на когнітивні функції людини. Його підхід, заснований на аналізі наукової літератури та перевірці реальних медичних застосунків, таких як MyChart, Medisafe та Ada, виходить за межі стандартних аудитів, які зазвичай зосереджені на контрастності кольорів або сумісності з екранними дикторами.

Суть методу — пов'язати кожен елемент інтерфейсу з конкретним когнітивним навантаженням. Наприклад, надто глибока навігація перевантажує робочу пам'ять, а раптові зміни в інтерфейсі заважають процедурній пам'яті. Дослідження виявило шість категорій бар'єрів і дало практичні рекомендації: обмежити критичні дії двома кроками, зберігати стабільність навігації між оновленнями, додавати підтвердження перед незворотними діями, подавати інформацію кількома способами та пропонувати спрощені режими.

«Доступність часто розглядають як технічну вимогу в кінці процесу, а не як частину дизайн-мислення з самого початку. Для людей з когнітивними порушеннями це означає застосунки, якими вони фізично не можуть скористатися. В контексті війни це вже не абстрактна проблема дизайну, а питання, чи отримає людина з контузією або ПТСР доступ до допомоги вчасно», — пояснює автор підходу.

Після повномасштабного вторгнення потреба в доступних цифрових рішеннях в Україні зросла в рази. Телемедицина для багатьох стала єдиним способом отримати допомогу, особливо там, де медична інфраструктура пошкоджена. Дизайнер, який працює в США, зазначає, що там вимоги доступності для медичних сервісів закріплені законодавчо, і продуктові команди впроваджують їх щодня. Україна ж має шанс уникнути років виправлення помилок, адаптувавши ці стандарти зараз, поки цифрова медицина ще формується.

Дослідження опубліковане у виданні «Педагогічна Академія: наукові записки». Автор переконаний, що доступність стане однією з ключових тем охорони здоров'я найближчими роками, і вже готує нову роботу про управління людським фактором у проєктуванні медичних мобільних застосунків. «Проаналізувавши десятки наукових досліджень, я побачив чітку закономірність: команди приділяють багато уваги зручності використання, але доступність для людей з обмеженими можливостями залишається на другому плані. Це системна проблема галузі, а не окремих команд», — додає він.

Наступним кроком дизайнера стане адаптація міжнародних стандартів доступності для українських розробників, зокрема тих, хто створює продукти для охорони здоров'я та реабілітації ветеранів.