В Ірані стратили жінку, яка захищалася від насильства

Історія Марзіє Нієрі почалася в жовтні 2021 року, коли їй було 18. На суді вона розповіла, що діловий партнер її чоловіка, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спробував вчинити щодо неї сексуальне насильство. У відповідь жінка схопила кухонний ніж, і під час сутички загинув і нападник, і її чоловік.

Через чотири дні після інциденту Нієрі сама звернулася до поліції, попередньо поїхавши до брата. Проте суд відхилив її версію про самозахист і призначив смертну кару. Родини загиблих наполягали на застосуванні кисас — принципу іранського законодавства, що дозволяє близьким жертви вимагати страти засудженого або погодитися на фінансову компенсацію.

Правозахисники звертають увагу на системність проблеми. За даними Iran Human Rights, у 2025 році в Ірані стратили щонайменше 61 жінку — це найвищий показник за чверть століття, приблизно на 70% більше, ніж роком раніше. Щонайменше 21 жінка зі страчених минулого року отримала вирок за кисас через убивство чоловіка або нареченого. У багатьох таких справах фігурують історії домашнього насильства, а вихід із небезпечних стосунків ускладнюють примусові шлюби, економічна залежність та обмежений доступ до розлучення.

Того ж дня, коли стратили Нієрі, суд провінції Мазандаран оголосив Колтум Акбарі 10 смертних вироків за вбивство десяти людей. Її справу відкрили у вересні 2023 року після смерті 82-річного чоловіка, з яким вона уклала тимчасовий шлюб. Після затримання Акбарі зізналася у вбивствах кількох літніх чоловіків, більшість з яких також були її тимчасовими чоловіками. Родина 11-ї жертви погодилася на компенсацію замість страти, але влада вважає, що жертв може бути більше.

Загалом у 2025 році в Ірані зафіксували щонайменше 1639 страт — найбільше з 1989 року. Ці цифри та окремі історії, як-от справа Марзіє Нієрі, змушують міжнародну спільноту знову говорити про необхідність перегляду судової практики, що дозволяє страчувати людей, які могли діяти в стані захисту.