Експеримент: як постава впливає на настрій та ризиковані рішення

Нове дослідження, опубліковане в British Journal of Psychology, показує, що положення тіла впливає не лише на фізичний комфорт, а й на психологічний стан та ухвалення рішень. Учені виявили, що люди, які сидять рівно, краще справляються із завданнями, що потребують оцінки ризику, і відчувають більшу гордість за свої дії.

Експеримент провели професор Хорхе Армоні та аспірант Сорен Вайніо-Теберж. Участь узяли майже 200 людей, середній вік яких становив близько 20 років. Щоб уникнути впливу очікувань, дослідники не давали прямих інструкцій щодо постави. Для однієї групи планшет встановили на піднятому столі, що змушувало учасників випрямлятися, а для іншої — опустили, через що люди нахилялися вперед. Відеоаналіз підтвердив, що перша група тримала шию рівніше, хоча обидві позиції здавалися однаково комфортними.

Під час тесту Balloon Analogue Risk Task, де учасники надували віртуальну кульку, збільшуючи потенційну винагороду, але ризикуючи її втратити, ті, хто сидів рівно, частіше обирали більший ризик і отримували вищі результати. Дослідники пояснюють це не імпульсивністю, а ефективнішим управлінням ризиком. Порівняння з контрольною групою показало, що ефект спричинила саме випрямлена постава, а не негативний вплив сутулості.

Після завдання учасники з рівною поставою повідомляли про сильніше відчуття гордості, що свідчить про позитивніший настрій. Методика експерименту відрізнялася від попередніх досліджень поз сили, де людям прямо казали прийняти певне положення. Тут поставу змінювали через фізичне середовище, тож учасники не здогадувалися про справжню мету. Кут нахилу шиї вимірювали за допомогою програмного забезпечення для відеовідстеження, що дало об'єктивніші дані.

Хоча ефект був невеликим, він показує, що ергономіка робочого місця — висота столу, розташування екрана, конструкція стільця — може непомітно впливати на настрій і поведінку. Дослідники наголошують, що такі чинники не гарантують кращих рішень, але створюють умови для природнішого положення тіла.

Вибірка складалася переважно з молодих жінок з університетського середовища, тому результати не можна поширювати на старші вікові групи чи інші культури. Водночас це ставить під сумнів припущення, що ефект постави властивий лише чоловікам. Питання про тривалість впливу та його прояви поза лабораторією залишається відкритим.