Економіка РФ: реальні цифри суперечать заявам Путіна про стабільність

Виступаючи перед учасниками форуму, Путін запевнив, що ВВП Росії вже три роки поспіль зростає швидше за європейський, а реальні зарплати збільшилися на 6,3%. Він також назвав високу ключову ставку Центробанку (14% річних) «свідомим рішенням» для збереження макроекономічної стабільності. Проте конкретних пояснень, що саме має стабілізуватися, не навів.

Показники, які озвучують його підлеглі, виглядають скромніше. Міністр економіки Максим Решетников на початку вересня очікує зростання ВВП за підсумками року лише на 0,6%. Центробанк у липні погіршив прогноз, допустивши, що в найгіршому сценарії зростання може впасти до нуля. Реальні зарплати також викликають питання: за даними Служби зовнішньої розвідки, Росстат завищує показники приблизно на 500 доларів, а високі виплати зосереджені переважно у військовій сфері та ВПК, тоді як цивільні галузі потерпають.

Висока ключова ставка справді тимчасово стримує інфляцію та підтримує курс рубля, але дорогі кредити роблять нерентабельними довгострокові інвестиції: підприємства відкладають розширення, споживачі скорочують великі покупки. Річна інфляція у липні сягнула близько 6%, тоді як ціль регулятора — 4%, тож проблему повністю не вирішено.

Окремо Путін визнав, що цикл великих інвестиційних проєктів завершився, і закликав до «нового старту». Однак ще в першому кварталі 2026 року інвестиції скоротилися на 14,3% у річному вимірі. Бюджетна ситуація також непроста: за січень–липень 2026 року дефіцит федерального бюджету становив близько 6,5 трильйона рублів (2,8% ВВП), що у 1,7 раза перевищує річний план. Нафтогазові доходи за перше півріччя скоротилися на 23% через санкційний тиск.

Поки російська влада називає це «макроекономічною стабільністю», ціна такої політики — уповільнення економіки та звуження простору для розвитку. З початку повномасштабного вторгнення в Україну уряд балансує між фінансуванням війни та соціальними зобов'язаннями, але війна залишається пріоритетом.