35 років економіки України: від металургії до агросектору та ВПК

За роки незалежності українська економіка так і не завершила перехід до нової моделі, але війна зробила трансформацію неминучою. Зміни відбувалися не за планом, а в умовах втрат, руйнувань і потреби мобілізувати сили для оборони, що змусило країну долати кілька етапів одночасно.

Металургія, яка від 1991 року відігравала визначальну роль у виробництві та експорті, поступилася частиною своїх позицій агросектору. Якщо у 2007 році Україна виплавила 43 млн тонн сталі, а галузь забезпечувала майже 45% експортних надходжень, то у 2025-му виплавка скоротилася до 7,4 млн тонн, а частка в експорті — до близько 8%. Падіння розпочалося ще до повномасштабного вторгнення, але війна фізично знищила частину найбільших заводів та енергетичних об'єктів, пришвидшивши процес.

Натомість агросектор став головною опорою експорту: його частка зросла від 44% у 2021 році до майже 60% у 2025-му. Україна посідає перше місце у світі з виробництва замороженої малини та соняшникової олії, третє — з виробництва меду, четверте — з кукурудзи, шосте — з пшениці та курятини. Експертка Світового банку Оксана Руженкова зазначає, що за 35 років сільське господарство здолало масштабну технологічну трансформацію і перейшло на інтенсивні технології виробництва та зберігання продукції.

Паралельно розширюється оборонно-промисловий комплекс. За оцінками Центру економічної стратегії, кількість оборонних підприємств у 2025 році була майже втричі більшою, ніж у 2021-му. Внесок сектору у ВВП поки що складно оцінити через закритість статистики, але, за оцінкою НБУ, фінансування виробництва зброї за кошти USL цього року може додати 1,4 відсоткового пункту до зростання реального ВВП.

Енергетика також зазнала кардинальних змін. 23 лютого 2022 року Україна розпочала тестове від'єднання від енергосистем Росії та Білорусі, а після початку повномасштабного вторгнення повернення до попередньої системи стало неможливим. 16 березня 2022 року країна синхронізувала свою енергосистему з європейською мережею ENTSO-E, що дозволило отримувати аварійну допомогу та комерційний імпорт електроенергії під час обстрілів. Однак повноцінна інтеграція потребує гармонізації регуляторних правил та оновлення старих фондів.

Банківська система та ритейл також адаптувалися до нових умов. Цифрові сервіси стали ключовим елементом стійкості фінансової системи під час блекаутів, а знищення великих складів змусило бізнес переглянути логістику на користь децентралізованих накопичувальних центрів. Наступним етапом для економіки має стати не лише відновлення зруйнованого, а розвиток нових напрямів на стику агросектора, енергетики, логістики та технологій, зокрема через розширення можливостей місцевих громад.