Місто, затоплене дамбою Гувера, знову на поверхні

Сент-Томас, заснований мормонськими переселенцями у 1865 році, майже вісім десятиліть провів під водою. Спочатку люди помилково вважали, що опинилися на території Юти, але згодом з'ясувалося, що їхній дім стоїть у Неваді. Поселення швидко розвивалося: тут працювали ферми, крамниці та навіть морозивня, а населення сягало майже п'яти сотень людей.

Усе змінилося, коли в 1930-х роках поруч звели дамбу Гувера. Вода почала підійматися, і мешканці один за одним залишали оселі. Останній житель у 1938 році підпалив власний будинок і відплив на човні. Невдовзі найвищу будівлю містечка накрило водою на глибині 18 метрів.

Але Сент-Томас не зник назавжди. Щоразу, коли через посуху рівень озера падав, руїни знову з'являлися над поверхнею — так було у 1945-му та 1962 роках. Тоді колишні мешканці навіть приїздили поглянути на рідні місця. Востаннє вода відступила у 2002 році, і відтоді містечко більше не ховалося під озером.

Сьогодні тут можна побачити залишки шкільних сходів та рештки магазинів. Для туристів прокладено стежку з інформаційними табличками, які розповідають історію поселення. Дістатися сюди можна менш ніж за півтори години їзди від Лас-Вегаса.

Науковці наголошують: поява міста — це не лише цікавинка для відвідувачів, а й тривожний сигнал. Озеро Мід забезпечує Лас-Вегас майже 90% питної води, тож його обміління свідчить про серйозність посухи в регіоні.