Бетельгейзе здивувала астрономів: гарячі плями на зорі лишаються стабільними

Бетельгейзе — один із найвідоміших об'єктів на нічному небі, розташований у сузір'ї Оріона за кілька сотень світлових років від Землі. Це червоний надгігант, який перебуває на завершальних етапах своєї еволюції. Його маса приблизно в 14 разів більша за сонячну, а радіус перевищує сонячний більш ніж у 650 разів. Якби ця зоря опинилася в центрі Сонячної системи, її зовнішні шари сягали б орбіти Юпітера.

Нові зображення, отримані за допомогою радіотелескопа ALMA, демонструють горбисту поверхню з яскраво вираженими аномаліями. Середня температура досліджених шарів становить близько 2000 °C, що збігається з теоретичними розрахунками. Однак учені зафіксували дві ділянки, температура яких на кілька сотень градусів вища за навколишнє середовище. Дослідники вважають, що ці гарячі плями виникають через потужні висхідні потоки газу.

Головною несподіванкою для науковців стала стійкість цих утворень. Порівняння нових даних зі спостереженнями семирічної давнини показало, що гарячі плями майже не змінили своєї форми та розташування. Це суперечить наявним моделям турбулентної конвекції, які передбачали значно швидше згасання таких комірок. Дослідники припускають, що стабільність конвективних структур може пояснюватися гравітаційним впливом гіпотетичного супутника Бетельгейзе B.

Через величезні розміри зорі зв'язок між її зовнішніми оболонками та ядром досить слабкий, тому форма надгіганта не є чітко сферичною. Отримані результати допомагають краще зрозуміти, як масивні зорі втрачають речовину перед вибухом наднової. Наукову працю прийнято до публікації в журналі Astronomy & Astrophysics, а з текстом можна ознайомитися на сервісі препринтів arXiv.

Це відкриття нагадує, що навіть добре вивчені об'єкти космосу здатні дивувати. Подальші спостереження за Бетельгейзе можуть розкрити більше деталей про внутрішні процеси, які передують фінальному вибуху зорі.