Дружба як ліки: що каже нове глобальне дослідження

Дослідники з Бейлорського та Гарвардського університетів проаналізували дані понад 200 тисяч дорослих із різних країн — від Аргентини до Японії. Учасниками стали 204 907 людей віком від 18 років. Виявилося, що кожен додатковий бал у задоволенні дружбою підвищує оцінку психічного здоров'я на 0,461 бала, а фізичного — на 0,343. Це дає підстави говорити про дружбу як про відчутний ресурс для самопочуття.

Один із найцікавіших висновків: якість теперішніх дружніх зв'язків впливає на здоров'я дорослої людини сильніше, ніж спогади про стосунки з батьками в дитинстві. Тобто дитячий досвід важливий, але живі емоційні контакти сьогодні здатні його перевершити за силою впливу. Це підтверджує і японська філософія ікіґай, яка давно вказує на теплі соціальні зв'язки як на один із секретів довголіття — тепер ця ідея отримала цифрове підґрунтя.

Показовою є географічна картина. Найбільше задоволення від дружби відчувають мешканці Індонезії, найменше — Японії. Танзанійці найвище оцінюють власне психічне здоров'я, індонезійці — фізичне, тоді як Японія опинилася внизу за обома показниками. Утім, науковці застерігають від поспішних культурних узагальнень: у різних суспільствах саме поняття дружби може суттєво відрізнятися.

Автори дослідження визнають його обмеження: аналіз ґрунтується на одному зрізі даних, тому неможливо з упевненістю сказати, що первинне — міцна дружба робить нас здоровішими чи здорові люди легше заводять друзів. Втім, на тлі інших даних про самотність серед активних користувачів ChatGPT та судових позовів щодо впливу соцмереж на підлітків, висновок звучить переконливо: живе спілкування працює для самопочуття краще за будь-який застосунок. Цифрові інструменти можуть бути допоміжними, але не заміною реальним стосункам.