«ГогольFest 2026» повертається до Києва у скороченому форматі: кіно, мистецтво і покази молодих дизайнерів

Майданчиком фестивалю стане територія колишнього Жовтневого палацу — Міжнародного центру культури і мистецтв. Саме це місце команда обрала для довгоочікуваного повернення до Києва, проте змушена була переглянути масштаб: від подій, які передбачали значне скупчення людей, вирішили відмовитися. Основна програма зосередиться у «Кінопалаці» та у внутрішньому дворі МЦКМ.

«Ми змінюємо формат, щоб зберегти можливість зустрітися, показати українське мистецтво й провести фестиваль у безпечнішому для всіх форматі», — пояснили організатори.

Попри скорочення, програма залишається насиченою. Центральною частиною стане візуальний напрям: близько 50 українських художників перетворять «Кінопалац» на багатоповерховий простір сучасного мистецтва з розписами, інсталяціями та художніми об'єктами. Микита Кадан представить масштабну металеву інсталяцію «Синя Завіса», створену спеціально для фестивалю з уламків складу, зруйнованого російським обстрілом. Окремо працюватиме «Арт-сквот» — мистецька експансія ліцею мистецтв під керівництвом художниці Алевтини Кахідзе. Упродовж усіх днів триватиме проєкт «Зараз та тут» від ініціативної групи Instytut avtomatyky за участі Марії Матієнко, Іллі Мірошника, Ігоря Сєлємєнєва та Юлії Бойчук. Тема цьогорічного фестивалю — робота з тим, що є тут і зараз: пошкоджені будівлі, порожні приміщення та залишки матеріалів отримують нове життя через мистецтво.

Кінопрограма триватиме всі п'ять днів і охопить українські та міжнародні прем'єри, короткий метр і документалістику. 16 вересня покажуть короткометражку «Маленький саморобний місточок», документальний «Рози. Фільм-кабаре» Ірени Стеценко, а о 19:00 відбудеться відкриття кінотеатру та показ ігрового «Степне» Марини Вроди. Наступного дня — «Театр Ветеранів» Юлії Большакової, короткометражка «Я є» та прем'єра «Роуз» Маркуса Шляйнцера. 18 вересня Анна Єлісеєва проведе Case Study про 2D-анімацію «Наша Файта», також заплановані «Обережно життя триває» Антона Штуки, «Я більше не дивлюся на небо» та «Рятуй» Алессіо Ск'яцци. 19 вересня Валентин Шпаков представить «Хатник» і проведе лекцію, а серед показів — «Каховський об'єкт» Олексія Тараненка, «Якесь тепле відчуття» та «Спроможні» Кадіма Тарасова. Завершить програму 20 вересня «Квіти України» Аделіни Борець, «Сірі бджоли» Дмитра Мойсеєва та Ярослава Головка і короткометражка «Останній кіносеанс».

Лекційна частина складається з п'яти розмов про місто, мистецтво, пам'ять, довіру та можливості для змін. 16 вересня говоритимуть про те, як місту продовжувати життя в часи невизначеності: участь візьмуть Анна Денисенко з ЛУН, Дмитро Васильєв з Archimatika та Світлана Гнатюк з ГО «Безбар'єрність», модеруватиме Таїсія Друзенко. 18 вересня відбудеться розмова «Інший погляд» із командою Good Art from Good People та артдиректоркою Єлизаветою Серік — про роботу з нейровідмінними художниками й підтримку митця без обмеження його бачення. 19 вересня заплановані дві дискусії: «Пам'ять. Що ми маємо пам'ятати?» за участі Гаяне Авакян і Вероніки Склярової та «Мистецтво. Бути митцем зараз: виклики, помилки, можливості» з галеристом Євгеном Карасем. Завершить цикл 20 вересня художній керівник фестивалю Влад Троїцький розмовою «Діалог. Як будувати довіру, об'єднання і діалог?».

Окрема частина програми присвячена моді: 18 вересня відбудуться покази випускників і студентів School of Art × Craft під кураторством дизайнерки Лілії Літковської. Роботи представлять у форматі загального та персональних показів, перформансів та індивідуальних інсталяцій. У центрі проєкту — дослідження одягу як форми особистого висловлювання, що виростає з особистих історій, спостережень і досліджень.

За 20 років існування «ГогольFest» відвідали понад 800 тисяч людей: фестиваль провели 28 разів у восьми містах України та чотирьох країнах Європи, а 2019 року він увійшов до п'ятірки найкращих фестивалів Європи за версією EFFE Awards. Перші події відбувалися в «Мистецькому арсеналі», згодом — на ВДНГ і в «Довженко-центрі». Від 2018 року фестиваль мандрував містами України, зокрема Маріуполем, Вінницею, Дніпром і Херсоном, а після початку повномасштабного вторгнення команда зосередилася на міжнародних проєктах у Європі.

Скорочена програма — це радше не компроміс, а спроба зберегти присутність фестивалю в місті, яке він залишив дев'ять років тому. І хоча найбільші проєкти відкладені до весни 2027 року, п'ять вересневих днів покажуть, що навіть у стислому форматі «ГогольFest» залишається простором для експерименту, пам'яті та розмови про те, як жити й творити далі.