Internet Archive відкрив колекцію вінтажних чат-ботів 70–90-х

Internet Archive запустив новий розділ Vintage Artificial Intelligence — колекцію програм 1970–1990-х років, які стали прототипами сучасних чат-ботів і ШІ-агентів. Усі програми можна запустити прямо в браузері через емуляцію — без завантажень і встановлення. Куратором добірки виступив архіваріус Джейсон Скотт.

Центральне місце в добірці посідає ELIZA — програма, розроблена професором Массачусетського технологічного інституту Джозефом Вейценбаумом. Названа на честь Елізи Дуліттл із «Пігмаліона», вона імітувала діалог із психотерапевтом за методом активного слухання й перефразування питань пацієнта, слідуючи підходу психолога Карла Роджерса. Найпопулярніший сценарій програми, DOCTOR, справляв настільки переконливе враження зацікавленого співрозмовника, що користувачі, за свідченнями сучасників, відкривалися програмі так, ніби говорили з реальною людиною — попри те, що сам Вейценбаум усе життя писав про надмірні очікування, які покладали на його творіння.

Успіх ELIZA виявився дуже стійким, тому програму портували й переписували десятки разів — в архіві зберігається щонайменше два десятки її версій різними мовами, включно з німецькою. Окрім ELIZA, в колекції представлений Racter (скорочення від «raconteur» — оповідач) — один із перших генеративних чат-ботів, розроблений Вільямом Чемберленом і Томасом Еттером у 1983–1984 роках. Програма вміла самостійно генерувати «осмислені» речення й короткі оповідання: якийсь текст навіть був опублікований. Стиль Racter — доволі своєрідний і впізнаваний; типове речення з його творчості звучить приблизно так: «Білл співає Сарі. Сара співає Біллу».

Добірка також включає приклади мов програмування, побудованих на логічних правилах (як-от Prolog), а також ранні «експертні системи» — попередників того, що сьогодні часто жартома називають «твоїм новим менеджером». Окрему увагу приділено проєктам ігрової студії Activision 1980-х років — зокрема симуляторам життя Alter Ego та Little Computer People. Ці ігри пропонували гравцям щось на кшталт віртуального симулятора життєвих рішень і стосунків із «підопічним» персонажем — концепція, яка передувала сучасним симуляторам на кшталт The Sims.

Internet Archive прямо наголошує: жодна з програм колекції насправді не «мислить» у буквальному сенсі — усі вони лише створюють переконливу ілюзію розуму та призначені для досліджень, освіти й розваги. За словами архіву, тема штучного розуму супроводжувала людську творчість упродовж поколінь, і саме цей вплив значною мірою визначив мову й дизайн сучасних нейромереж. Оглядачі відзначають: колекція дозволяє простежити, як почалися сьогоднішні розмови про ШІ — задовго до того, як вони стали такими складними, як зараз.