Сировинна модель більше не рятує Росію: що показали нові дані про економіку

У липні надходження від видобутку нафти, газу та інших корисних копалин у Росії виявилися на 9,3% нижчими за середній рівень другого кварталу. Для економіки, яка десятиліттями покладалася на сировинний сектор як на головне джерело валютних і бюджетних надходжень, це особливо болісний сигнал. Додатковий тиск очікується вже у серпні, коли завершаться розрахунки за червневий експорт, а світові ціни на нафту, метали та мінеральні добрива тоді знижувалися.

Проблеми не обмежуються лише експортом. Сектори, орієнтовані на внутрішній ринок — торгівля, фінансові послуги, страхування, нерухомість, телекомунікації — показали зростання лише на 1,5%, тоді як у другому кварталі приріст сягав 6,9%. Певну підтримку цій групі забезпечили фінансові послуги та нерухомість, однак сільське господарство і телекомунікаційний сектор продемонстрували скорочення платежів.

Ще гірша ситуація у галузях, що залежать від державного фінансування: їхні надходження впали на 15,4% після зниження на 12,6% у другому кварталі, причому найбільший спад припав на державне управління. Інвестиційна активність також скорочується: надходження у будівництві, машинобудуванні, виробництві обладнання та наукових дослідженнях зменшилися на 2,1%. Найпомітніше падіння — в електроніці, виробництві машин та транспортному машинобудуванні. Це означає, що проблеми переходять із площини поточних доходів у площину майбутнього розвитку: менше інвестицій — менше нових виробництв і технологічного оновлення.

Слабшає і попит усередині виробничих ланцюгів: надходження від проміжного попиту скоротилися на 0,9%, головним чином через сільське господарство та видобуток нафти й газу. Географічно спад фіксується у більшості федеральних округів: Північно-Західному — на 1,5%, Південному — на 14,1%, Північно-Кавказькому — на 4,9%, Сибірському — на 3,2%. Видобувний сектор скоротився практично всюди.

Російська економіка демонструє ознаки широкого уповільнення: одночасне падіння експорту, внутрішнього попиту та інвестицій створює значно складнішу ситуацію, ніж раніше. Сировинна модель, яка дозволяла компенсувати проблеми інших секторів завдяки нафтовим і газовим доходам, більше не працює так ефективно.