Як росія полює за даними українського ОПК: шість каналів витоку

Основою для дослідження стала вибірка з 7362 новин з офіційного сайту СБУ, опублікованих із січня 2020 року до серпня 2026-го. Аналітики YouControl виокремили сім основних способів, якими росія намагається дістатися до чутливої інформації про український оборонно-промисловий комплекс, і з'ясували, які з них трапляються найчастіше.

Найпомітніший канал — вербування працівників стратегічних та оборонних підприємств. Загалом у 149 повідомленнях СБУ, що стосуються статті 111 Кримінального кодексу, йдеться про викриття шпигунів і «кротів» у державних органах та на стратегічних об'єктах. У добірці матеріалів, прямо пов'язаних з ОПК, інсайдерський фактор згадується у 111 випадках. Такі люди можуть передавати дані про розташування виробничих об'єктів і про виконання оборонних замовлень.

Другий канал — агентурні мережі, зв'язкові та особисті контакти. У 179 повідомленнях за статтею 111 ККУ йдеться про викриття окремих агентів і зв'язкових ФСБ, ще 117 матеріалів стосуються агентурних мереж та їхніх спільників. У вибірці щодо ОПК таких повідомлень налічується 115. Окремо дослідники звертають увагу на родичів у росії або на тимчасово окупованих територіях: їх можуть використовувати як зв'язкових або як інструмент тиску. А частину відомостей про роботу підприємств отримують під час звичайного побутового спілкування з працівниками.

Зафіксовано й 19 повідомлень про викрадення технічної документації — спроби скопіювати та передати за кордон креслення, специфікації й дані про оборонні розробки. Коли прямого доступу до підприємств немає, в хід ідуть інші інструменти. Зокрема, 286 повідомлень СБУ за статтею 114-2 ККУ стосуються незаконного поширення інформації про переміщення або розташування ЗСУ та військових об'єктів: 75 таких публікацій припало на 2023 рік, а 99 — на 2024-й.

Окремий напрям — вербування через соціальні мережі. У вибірці щодо ОПК 90 повідомлень стосуються пошуку інформаторів у соцмережах, і 84 з них, тобто 93%, пов'язані саме з телеграмом. Дослідники також нарахували 15 випадків за участю блогерів, адміністраторів телеграм-каналів і стримерів — ідеться про несанкціоновану фото- та відеофіксацію наслідків ударів, роботи ППО або переміщення військової техніки. Ще в 43 випадках агенти збирали інформацію про об'єкти ОПК фізично, фотографуючи чи знімаючи на відео їхні території.

Не оминули увагою й кібератаки: за досліджуваний період СБУ опублікувала 71 повідомлення за статтею 361 ККУ про втручання в роботу інформаційних систем і 45 — за статтею 362 про несанкціоновані дії з комп'ютерною інформацією.

Загальна картина виходить доволі послідовною: технологічні способи доступу існують, але поступаються за частотою людському фактору. Це означає, що захист оборонних даних — питання не лише кібербезпеки підприємств, а й повсякденної обачності тих, хто на них працює, та їхнього найближчого оточення.