Нова база «Гераней» у Цимбуловій: що відомо про комплекс за 175 км від України

Ще на початку року на сільськогосподарських угіддях поблизу російського села Цимбулова з'явилися перші фундаменти під пускові майданчики. За місяць до них додалися ще десять, а до серпня на об'єкті налічувалося 16 пускових установок. Понад сотню безпілотників зберігали просто неба й готували до запусків по Україні. Супутникові знімки цієї місцевості проаналізувало видання The Telegraph.

Окрім самих пускових позицій, на території встановили майже сотню сонячних панелей. Вони мають забезпечувати роботу систем зв'язку та навігації навіть тоді, коли виникають перебої з електроенергією. За конструкцією комплекс у Цимбуловій відрізняється від старіших майданчиків: довжина пускових напрямних тут інша, що вказує на орієнтацію саме на реактивні моделі. Аналітики припускають, що на базі може бути одна пускова установка для «Герані-5», шість — для «Герані-4», а також комплекси під старіші «Герань-2» і «Герань-3».

Сенс такої концентрації пояснив науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Роберт Толласт. «Планування масованих залпів із сотень і сотень дронів є досить складним логістичним завданням. Централізація в одному місці значно спрощує логістику», — зазначив він. Рік тому цієї бази не існувало, а вже цього літа вона почала регулярно згадуватися в повідомленнях про повітряні загрози.

За підрахунками видання, за два місяці кількість атак реактивними дронами зросла у вісім разів — із приблизно 350 у червні до 2800 у серпні. Найбільший апарат сімейства, «Герань-5», здатен нести близько 90 кг бойової частини на відстань до 1000 км і розвивати швидкість близько 600 км/год. Менша «Герань-4» розганяється приблизно до 450 км/год. За даними української військової розвідки, обидві моделі оснащені турбореактивними двигунами китайського виробництва, а їхня швидкість перевищує можливості багатьох українських дронів-перехоплювачів, які створювалися для боротьби зі старішими «Шахедами». Розвідка також оцінює, що випуск реактивних «Гераней» уже перевищив обсяги поршневих версій, і Росія нібито розраховує довести їхню частку в ударах до 50%. Загалом російські підприємства зараз можуть виробляти близько 3000 «Гераней-4» і «Гераней-5» щомісяця, значна частина цього виробництва зосереджена в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані.

Уздовж кордонів України та Білорусі виявлено щонайменше 59 нових пускових рейок, близько 20 із них придатні для реактивних моделей. Загалом ішлося про десять російських баз із новими майданчиками для далекобійних дронів. Наприкінці серпня Україна вже атакувала комплекс у Цимбуловій: на знімках після удару видно пошкодження однієї з пускових установок і сусіднього складського приміщення, а також осередки пожеж.

Водночас експерти наголошують, що зібрана в одному місці техніка створює для Росії й додатковий ризик. «Це створює вразливість, якщо противник має можливості оперативної розвідки», — сказав Толласт. За його словами, самих лише дронів для знищення такого масштабного об'єкта може не вистачити, натомість зростання українського арсеналу крилатих ракет здатне суттєво змінити картину. «Один удар звичайною крилатою ракетою завдасть колосальної шкоди, з якою десятки українських безпілотників не впораються», — вважає він. Тож близькість Цимбулової до України, яка нині дозволяє швидше запускати дрони, у перспективі може обернутися головною слабкістю цієї бази.