Парламентські вибори у Швеції: опозиція випереджає урядовий блок із мінімальним відривом

Напередодні парламентських виборів, призначених на 13 вересня, три соціологічні служби — Ipsos, Demoskop та Indikator — оприлюднили свіжі дані про електоральні настрої. Вони вказують на те, що блок опозиційних партій на чолі із соціал-демократкою Магдаленою Андерссон має невелику перевагу над силами, які формують чинну коаліцію.

За сукупними оцінками, соціал-демократи разом із потенційними союзниками можуть розраховувати на підтримку від 49,3% до 50,8% виборців. У перерахунку на мандати це дало б їм від 175 до 180 місць у Риксдагу, який налічує 349 депутатів. Керівний блок, відомий як «партії Tidö» і включно з правопопулістськими «Шведськими демократами», за даними тих самих опитувань, отримує від 47,6% до 49%.

Ще кілька тижнів тому розклад виглядав інакше. Серпневе опитування показувало, що опозиція випереджає урядові сили на 10 відсоткових пунктів, і саме Магдалену Андерссон розглядали як головну претендентку на посаду прем'єр-міністра після чотирьох років у опозиції. Тоді ж існувала ймовірність, що Ліберальна партія, яка входить до урядової коаліції, взагалі не подолає прохідний бар'єр.

Однією з ключових інтриг кампанії залишається роль «Шведських демократів». Партії, що нині перебувають при владі, заявляють: у разі перемоги вони готові запросити цю політичну силу до складу уряду. Досі «Шведські демократи» лише забезпечували кабінету підтримку своїми голосами в парламенті. Якщо їх справді буде включено до уряду, це стане першим таким прецедентом для політсили, яку тривалий час більшість вважала «нерукоподатною» через її суперечливу репутацію.

Окремої уваги заслуговує і тема безпеки в роботі майбутнього кабінету. Поміркована партія, до якої належить чинний прем'єр Ульф Крістерссон, пропонує запровадити перевірки для кандидатів у міністри перед тим, як надавати їм доступ до секретної інформації.

Таким чином, фінальна фаза кампанії проходить за майже рівних шансів обох блоків. Саме ця щільність результатів у соціології робить голосування 13 вересня важко прогнозованим, а кожен відсоток підтримки — потенційно вирішальним для того, хто формуватиме наступний уряд Швеції.