Будинок у Козині та розслідування: що відомо про майно генпрокурора Кравченка

У вересні з'явилося розслідування, яке привернуло увагу до майнових питань генерального прокурора України Руслана Кравченка. Йдеться про будинок у селищі Козин на Київщині, який, за даними журналістів, може використовуватися посадовцем. Інформація про це спливла під час засідання Вищого антикорупційного суду, де розглядали запобіжний захід для Сергія Кропиви, заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тоді заявив, що Кропива міг організовувати ремонтні роботи в будинку Кравченка в Козині, зокрема встановлення газового генератора. Також, за словами прокурора, він міг сприяти перельоту дружини генпрокурора до Іспанії перед відрядженням очільника ОГП. Журналісти з'ясували, що будинок має площу близько 300 квадратних метрів, оформлений на початку 2026 року, а його власницею є 73-річна жінка, яка не входить до переліку родичів Кравченка в декларації.

Сам Руслан Кравченко відповів на ці публікації у соцмережах. Він зазначив, що родина проживає в будинку площею 280 квадратних метрів на правах оренди: «Ми його обрали ще взимку, але він потребував доробок і налаштування обладнання. Саме в цьому контексті обговорювалися робота майстрів, сигналізація та побутова техніка. До будинку ми переїхали 1 травня 2026 року». Генпрокурор запевнив, що постійне місце проживання буде задеклароване відповідно до закону.

Окремо Кравченко прокоментував і звинувачення в причетності до отримання коштів від незаконних колцентрів. Він наголосив, що антикорупційні органи не надали жодного підтвердження цих тез: «Розмови це просто розмови, як і фото сейфу з грошима є лише фото сейфу з грошима, що ніякого відношення ані до мене, ані до прокуратури не має». Також він додав, що всі видатки його родини здійснювалися в межах законодавства та задекларованих доходів, а дружина отримала американську візу без сторонньої допомоги.

Ця історія розгортається на тлі спецоперації НАБУ і САП, яку назвали «Карфаген». Антикорупційні органи повідомили про викриття злочинної організації, яка могла «кришувати» шахрайські колцентри та легалізовувати отримані кошти. У матеріалах справи фігурують діючі співробітники прокуратури та посадовці ОГП, а в оприлюднених записах розмов згадуються псевдоніми Канцлер, Муза, Камрад, Флеш та Шеф. Остаточні висновки щодо цих звинувачень мають зробити слідчі органи, а поки що публічний дискурс зосереджений навколо пояснень посадовця.