Скарб із 45 римських монет і золотого персня знайшли на Готланді

Знахідку зробили під час досліджень поблизу стрільбища Тофта, де роботи ведуть у межах розширення відновленого Готландського полку. Розкопки проводили фахівці музею Готланду разом із археологічною компанією Arendus. Раніше вони вже виявили залишки чотирьох будівель старої ферми, яку, найімовірніше, називали фермою Бара. Цієї весни дослідники розкопали ще дві споруди того самого комплексу.

Саме біля фронтону однієї з цих будівель і натрапили на несподіване скупчення цінних предметів. «Було знайдено родовище срібла, або, як його називають у народі, срібний скарб», — розповів Пер Відерстрем, археолог музею Готланду. Але це не той тип скарбу, який зазвичай пов'язують із Готландом доби вікінгів.

У сховищі лежали 45 римських срібних денаріїв та золотий перстень. Монети охоплюють майже століття римської історії: їх карбували між 98 і 192 роками нашої ери. Вони належать часам п'яти імператорів — Траяна, Адріана, Антоніна Пія, Марка Аврелія та Коммода, — а також чотирьох імператриць: Сабіни, Фаустини I, Фаустини II та Луцилли.

Колекцію для музею Готланду дослідив та ідентифікував фахівець із римських монет Леннарт Лінд. Попри те, що наймолодші монети датовані кінцем другого століття, дослідники вважають, що вони перебували в обігу значно довше, перш ніж потрапити до Скандинавії. На думку Лінда, денарії, ймовірно, прибули на Готланд протягом четвертого століття і використовувалися в торгівлі на острові аж до п'ятого століття.

Ключ до датування самої схованки дає золотий перстень: його дизайн належить до типу, який датують приблизно серединою п'ятого століття. Тож монети й перстень могли потрапити в землю близько 450 року нашої ери — більш ніж через 250 років після карбування найстаріших із них. Інші знахідки з двох нещодавно розкопаних будівель — переважно кераміка, але наукове датування додало доказів, які пов'язують поселення з тим самим періодом. Початковий радіовуглецевий аналіз кісток, знайдених в одному з будинків, показує, що будівлю використовували протягом п'ятого століття.

Отже, радіовуглецеве датування та золотий перстень указують на той самий час, коли, за версією археологів, було заховано римське срібло. Чому монети й перстень опинилися біля будівлі та чи мав власник намір забрати їх — наразі невідомо. Втім, ця знахідка — ще один виразний приклад того, як римські речі виходили далеко за межі імперії та зберігали цінність для поколінь після свого виготовлення.