Перламутрові хмари над Антарктидою: українські полярники зняли рідкісне явище при місячному світлі

Національний антарктичний науковий центр оприлюднив світлини, на яких видно рідкісне оптичне явище — перламутрові хмари, що сяють веселковими переливами поруч із Місяцем. Це перший випадок, коли такі кадри вдалося зробити саме вночі, адже раніше подібні хмари фотографували лише під час сходу чи заходу Сонця.

Полярники пояснюють, що перламутрові хмари утворюються на висоті 15–30 кілометрів, у сухій стратосфері. Вологе повітря потрапляє туди через тропосферні циклони або гірські хвилі, а за температури нижче мінус 50 градусів ця волога швидко замерзає, перетворюючись на дрібні однорідні кристалики льоду. Світло, огинаючи ці кристали, розщеплюється на кольорові хвилі, які накладаються одна на одну, створюючи ефект іризації — веселкові переливи на хмарі.

Удень побачити це явище майже неможливо: розсіяне сонячне світло настільки засвічує небо, що перламутрове забарвлення стає непомітним для ока. Найкраще хмари видно, коли Сонце перебуває трохи нижче горизонту — тоді тропосфера темнішає, а висока стратосфера лишається освітленою, створюючи потрібний контраст.

Із Місяцем ситуація інша: його світло занадто слабке, тому небо вночі й так темне. Сяйво Місяця діє як джерело світла на чорному тлі, тож перламутрові хмари стають добре видимими поруч зі світилом. Науковці зазначають, що спостерігати таку красу біля станції «Академік Вернадський» доводиться нечасто: небо там здебільшого затягнуте звичайними тропосферними хмарами, а близько 300 днів на рік ідуть опади. Тож коли над станцією чисте небо й вдається зафіксувати унікальні явища, для полярників це особливий момент.