Сонце в деталях: нові знімки телескопа DKIST розкривають таємниці зірки

Астрономи отримали безпрецедентні зображення Сонця завдяки телескопу імені Даніеля К. Іноуї (DKIST), що працює на вершині гавайського вулкана. Нова роздільна здатність дозволяє розрізняти об'єкти розміром до 20 кілометрів на поверхні зірки, яка перебуває за 150 мільйонів кілометрів від Землі.

Поверхня Сонця на знімках нагадує розплавлене золото або гігантські стільники. Кожна така гранула, що утворюється потоками гарячої плазми, може сягати розмірів Франції. Плазма піднімається в центрі клітинки, охолоджується і стікає в темні проміжки між ними. Раніше телескопи дозволяли бачити структури від 30 кілометрів, тож нові кадри стали справжнім проривом.

«Моя перша реакція була: ого, як ми взагалі можемо бачити настільки дрібні структури? Це те, чого ми ніколи не бачили за всю історію спостережень», — зазначив астроном Девід Курідзе, один із авторів дослідження.

Головна сенсація, опублікована в журналі Nature, — виявлення нестійкостей Кельвіна-Гельмгольца. Це вихори, що виникають, коли швидкі потоки плазми труться об повільніші, подібно до хвиль на океані під час сильного вітру. Вчені вважають, що ці вихори закручують магнітні лінії Сонця, а коли напруження стає критичним, лінії лопаються, вивільняючи колосальну енергію. Це може пояснити парадокс: температура поверхні Сонця становить близько 6000°C, а корона над нею розігріта до мільйонів градусів.

Розуміння цих процесів має практичне значення. Сонячні спалахи та викиди маси можуть виводити з ладу супутники, порушувати роботу GPS і спричиняти масштабні відключення електроенергії на Землі. Краще прогнозування космічної погоди допоможе людству підготуватися до таких явищ. Нові знімки наближають вчених до розгадки механізмів, що керують нашою зорею.