На Львівщині викрили підпільне виробництво підробок Moncler та Apple

За версією слідства, схему організував підприємець із Буська. Від серпня 2025 року він залучив до неї ще сімох людей, серед яких — його дружина. Ролі між учасниками були розподілені: двоє контролювали роботу швейних цехів, де виготовляли одяг і наносили на нього підроблені бірки та етикетки, інші перевозили тканину, фурнітуру й готову продукцію між цехами, складом і магазинами.

Асортимент підробок не обмежувався одягом. Окрім речей, взуття та головних уборів під виглядом продукції Moncler, група пропонувала навушники й годинники, видаючи їх за вироби Apple.

Збут організували через магазин у Львові, а також онлайн — у Instagram, Telegram, на маркетплейсі Prom.ua та у власному інтернет-магазині. Один з учасників групи у власній друкарні виготовляв підроблені бірки й цінники.

Під час обшуків правоохоронці перевірили два магазини, склад, два швейні цехи та помешкання організатора. Звідти вилучили контрафактну продукцію, обладнання та матеріали, з яких її виготовляли. Про результати повідомили 16 вересня.

Вісьмом учасникам групи повідомили про підозру за ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України. Пособнику інкримінують діяння за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 229. Організатору додатково закидають продаж контрафактної електроніки за ч. 2 ст. 229.

Ця історія — показовий приклад того, як підробки перестали бути справою окремих кустарів. Схема з розподіленими ролями, власними цехами, друкарнею та кількома каналами онлайн-продажу працює як повноцінний бізнес, і саме тому такі справи важливі не лише для правовласників брендів. Вони зачіпають і покупця, який у звичайному Instagram-магазині чи на маркетплейсі не завжди може відрізнити оригінал від підробки, і ринок загалом, де тіньове виробництво спотворює конкуренцію. Питання, наскільки швидко подібні оборудки виявляють і чи змінюється щось після викриття, залишається відкритим — але сам факт передачі справи до підозр свідчить, що механізми контролю працюють.