Плагіат чи референс: історія конфлікту Наталки Денисенко та дизайнерки

Конфлікт розгорівся напередодні фестивалю, коли акторка звернулася до бренду з проханням надати прикрасу для образу, але отримала відмову. Про це дизайнерка Ольга Шаповал розповіла у своїх соцмережах, зазначивши, що після цього було придбано іншу прикрасу, яка відтворює її дизайн.

«Після цього була придбана інша прикраса й відтворений наш дизайн. Для мене це не питання конкуренції. Це питання авторства й етики», — написала Шаповал. Вона наголосила, що йдеться не про суперництво на ринку, а про принципи творчої власності.

Наталка Денисенко відповіла на звинувачення, пояснивши, що не готова була витрачати 8 тисяч гривень на прикрасу заради одного виходу. За її словами, бренд пізніше запропонував подарувати вінок, проте на той момент вона вже замовила іншу роботу, використавши фотографії бренду як референс.

«Я не мала наміру копіювати вашу роботу, привласнювати авторство чи використовувати її комерційно, вінок був створений виключно для однієї події. Ви знали про це», — зауважила акторка. Вона також стверджує, що попереджала Шаповал про намір замовити схожу прикрасу в іншої майстрині, і що має скріншот переписки з дозволом, проте публічно його не показала.

Ця історія порушує важливе питання про межі між натхненням і копіюванням у модній індустрії. Для українського контексту, де незалежні бренди часто працюють на межі виживання, такі конфлікти стають особливо чутливими: вони визначають, як творці захищають свої напрацювання і як публічні особи ставляться до авторського права.