Вереснева алергія: що цвіте й чому небезпечні грибки

У вересні починається третя хвиля сезонної алергії — цього разу на пилок рослин. Частина з них зацвітає ще з середини серпня й не зупиняється з настанням осені: амброзія, полин, лобода, свинорий пальчастий, грястиця збірна. Ближче до кінця місяця до них долучаються кропива, подорожник та осот.

Особливість цього пилку в тому, що він довго тримається в повітрі, надто за сухої погоди. Він також осідає на листі й здатен знову підніматися в повітря навіть після завершення цвітіння.

Окрема група ризику — рослини-родичі лободи з родини айстрових. Ідеться про календулу, деревій, чорнобривці, айстри та хризантеми, які розкриваються наприкінці вересня. Крім них, у цей період цвітуть буддлеї, вейгели, жоржини, канни, троянди, таволги й чорнощир.

Джерелом проблем стає не лише пилок. У вересні частина листя вже опадає, деякі квіти в'януть — і саме ці рослинні рештки разом із вологим ґрунтом створюють сприятливе середовище для пліснявих грибків. Серед алергенних видів — аспергіли (Aspergillus), кладоспоріуми (Cladosporium) та альтернарії (Alternaria). Вони здатні спричиняти різні форми респіраторної алергії: від нежитю до астми.

Отже, вересень варто сприймати як повноцінний сезонний виклик, а не лише як міжсезоння між літніми та зимовими загостреннями. Тим, хто чутливий до пилку чи плісняви, має сенс стежити за станом повітря та враховувати обидва чинники — і цвітіння, і грибковий фон.