У Дунаї знайшли найбільший у Європі скарб стародавнього заліза віком 2200 років

Знахідку зробили робітники, які видобували гравій у Дунаї. Натрапивши на незвичні залізні предмети, вони звернулися до австрійських археологів. Дослідники не приховують подиву: колекція могла б давно опинитися в руках збирачів металобрухту, і тоді цінні історичні артефакти були б утрачені назавжди.

За попередніми підрахунками, йдеться щонайменше про 500 залізних брусків, частина з яких пошкоджена. Їхня загальна вага перевищує одну тонну, тоді як кожен цілий брусок важить у середньому близько 2 кг і має довжину приблизно 28 см. З такого матеріалу ковалі могли виготовляти найрізноманітніші вироби, а з усієї партії, за оцінками вчених, можна було б викувати близько 500 мечів — тобто озброїти цілу армію тієї доби. Результати дослідження опубліковано в журналі Antiquity.

Найімовірніше, вантаж перевозили з метою продажу, і він пішов на дно внаслідок корабельної аварії. Якщо ця версія правильна, то залізо виготовили десь вище за течією. Певну підказку дають аналогічні, хоч і менші за масштабом, знахідки, виявлені за 200 км від Дайнхама в Баварії (Німеччина). Саме там, припускають дослідники, могли з'явитися на світ ці бруски, утім остаточну відповідь має дати подальший аналіз.

"Вражає те, що в епоху пізнього залізного віку така величезна кількість заліза перевозилася одночасно і була предметом однієї торговельної угоди", — зазначають археологи.

Історія цієї знахідки — не лише про вдалий збіг обставин. Вона нагадує, що торгівля металом у давнину була справою масштабною і добре організованою, а річкові шляхи відігравали роль своєрідних транспортних артерій. Те, скільки заліза могло переміщатися за однією угодою, змінює уявлення про економічні можливості суспільств пізнього залізного віку. І поки триває аналіз, аби встановити походження брусків, сама колекція вже стала своєрідним містком між сучасною Австрією та світом, у якому ковалі цінували метал дорожче за золото.