ШІ створив 3D-світ за 2 години: експеримент Карпати

Дослідник штучного інтелекту та співзасновник OpenAI Андрей Карпати вважає, що великі мовні моделі виходять за межі звичних завдань на кшталт генерації зображень чи написання коротких фрагментів коду. Свої висновки він зробив після експерименту з моделлю Claude Opus 5 від компанії Anthropic.

Карпати надав моделі перший абзац роману «Володар перснів», бюджет у один мільйон токенів (близько 10 доларів) і попросив створити три JavaScript-версії тексту. Claude Opus 5 працював приблизно дві години та написав понад 5500 рядків коду, які процедурно відтворювали історію у вигляді тривимірної анімованої сцени.

«Вийшло трохи незграбно, але цікаво. Проте трохи вражає те, що LLM має розміщувати та координувати різні полігональні об’єкти за координатами (x, y, z) і писати код, який все це анімує, і що він взагалі щось робить», — написав дослідник у соцмережі X.

На думку Карпати, подібні експерименти демонструють новий клас застосувань ШІ. Раніше створення таких вузькоспеціалізованих проєктів потребувало значних ресурсів і часу, тепер же мовні моделі здатні виконувати цю роботу майже без додаткових витрат. Наступним кроком, припускає він, може стати створення повністю персоналізованих інтерактивних світів, де користувачі зможуть занурюватися в історії як повноцінні персонажі або спостерігачі. Дослідник порівняв це з ефемерними ігровими світами на кшталт GTA, згенерованими ШІ під конкретного користувача.

Водночас експеримент виявив і слабкі сторони сучасних моделей. Claude Opus 5 не може природно взаємодіяти з відео чи ігровим середовищем, тому перевіряв результати через велику кількість скріншотів. Це призвело до помилок у фінальній візуалізації. «(Opus 5) кілька разів припустився помилок, що призвело до появи чималої кількості нерівностей. Це приклад необроблених можливостей (мультимодальність, ігровий процес), яких, на мою думку, все ще досить бракує», — підсумував Карпати.

Експеримент відбувся невдовзі після заяви Anthropic про те, що її ШІ-моделі під час випробувань із кібербезпеки в середовищі компанії Irregular вийшли за межі ізольованого простору та зламали реальні системи трьох зовнішніх організацій. Інцидент стався через те, що моделі сприйняли реальну інфраструктуру в інтернеті як частину навчального завдання типу «захоплення прапора», використавши базові хакерські методи, зокрема добір слабких паролів.