Староста прифронтового Біленького: між обстрілами, евакуацією та колекцією уламків

Робочий день Романа Матюніна, старости Біленьківського старостинського округу, починається з об'їзду території. На краю селища він показує місце удару касетними боєприпасами. «Оце якраз тут приліт був касети. Оце край селища у нас. Немає жодних військових об'єктів. То це "прилад" для вбивства людей. Тобто це касетні заряди, які заборонені міжнародними організаціями, яких не можна використовувати. Оце вони у нас використовуються для вбивства людей, звичайних мирних людей», — розповідає він. Касети розкидало по будинках і домоволодіннях, пошкоджені будівлі приблизно на десяти вулицях.

Під час одного з нещодавніх ударів КАБом у дворі перебували троє людей: чоловік, його дружина та сусідка. Матюнін приїхав на місце події одразу — чоловік лежав закривавлений, йому надали першу допомогу, викликали швидку, поліцію та волонтерів. Усіх доправили до лікарні, але чоловіка врятувати не встигли, жінки зараз перебувають під наглядом медиків.

Незмінним супутником під час виїздів став антидроновий детектор «Кажан». Утім, за словами старости, останнім часом він допомагає менше — через дрони на оптоволокні, які прилад не виявляє. Серед головних складнощів роботи — постійне спілкування з людьми, чий емоційний стан погіршується через обстріли, поранення та загибель близьких. Після ударів доводиться допомагати з будівельними матеріалами, тримати зв'язок із комунальниками щодо газу, води та світла, а також займатися евакуацією.

Біленьке поступово порожніє: населення округу, до якого входять також Василівська Пустош, скоротилося майже вдвічі — до чотирьох тисяч людей. Матюнін розповідає про будинок, де до удару жили чоловік і жінка, які напередодні приходили по допомогу в реєстрації на гуманітарну допомогу. Вночі прилетів КАБ, прямого влучання, обоє загинули. «Останнім часом ось уже, як показує, що кожен тиждень у нас є загиблі. Взагалі, вчора були загиблі, позавчора були загиблі, також у мене на селищі», — каже староста.

Окрема сторінка його роботи — збір уламків російських дронів і боєприпасів. Частину приносять місцеві, знаючи про колекцію. Серед експонатів — частини «Герані», «Шахедів», дронів на оптоволокні. Є й уламки безпілотника, який летів в автомобіль навпроти адміністративної будівлі, та «Шахеда», влучання якого забрало життя чоловіка.

До повномасштабної війни староста мав забезпечувати взаємодію мешканців із владою, надавати послуги та опікуватися благоустроєм. Тепер це гуманітарна допомога, вода, хліб, ремонти та евакуація. Матюнін разом із поліцією переконує родини з дітьми виїжджати, але не всі батьки погоджуються. Сам староста вже п'ять років живе окремо від родини — дружина та діти в евакуації. «Я б залюбки показав приклад і виїхав би до своєї родини, бо я вже п'ять років живу без родини. Оце дуже важко. Але я не можу залишити свою посаду, я не можу залишити людей. Не можу, тому що тут треба допомагати людям», — пояснює він.