Телескоп Іноуї показав поверхню Сонця з неймовірною деталізацією
Астрономи вперше отримали зображення поверхні Сонця з такою чіткістю, що на них видно рідкісні вихори — ознаки нестабільності Кельвіна-Гельмгольца. Це відкриття може пояснити природу космічної погоди, що впливає на Землю.
Найпотужніший у світі сонячний телескоп імені Денієла Іноуї, що належить Національній сонячній обсерваторії США (NSO), зробив серію знімків та відеоматеріалів, які демонструють небачені раніше деталі поверхні нашої зірки. Зокрема, вчені зафіксували так звані «вихори» — структури, що виникають унаслідок скручування магнітного поля Сонця під впливом руху розпеченого газу.
Ці вихори є проявом нестабільності Кельвіна-Гельмгольца — явища, яке раніше вдавалося спостерігати лише в лабораторних умовах або на інших космічних об'єктах, але не на Сонці. За словами дослідників, постійне вирування плазми на поверхні світила є рушійною силою сонячних спалахів та викидів енергії, що формують космічну погоду.
Доктор Девід Бобольц з NSO пояснив, що саме Сонце є джерелом цієї енергії та всієї космічної погоди. Він наголосив, що отримання детальніших знімків зірки допоможе краще реагувати на її активність. «Щоб з’ясувати та зрештою передбачити космічну погоду, ми хочемо зрозуміти фізику Сонця, аж до найменших масштабів», — зазначив науковець.
Космічна погода, спричинена сонячною активністю, може порушувати роботу енергомереж і супутників на Землі, а також становити небезпеку для астронавтів. Тож нові спостереження відкривають шлях до точніших прогнозів цих явищ, що має практичне значення для технологічної інфраструктури людства.
Це відкриття є черговим кроком у вивченні Сонця, яке залишається ключем до розуміння багатьох процесів у Сонячній системі. Детальні зображення, отримані телескопом Іноуї, дозволяють науковцям наблизитися до розгадки механізмів, що керують активністю зірки, і, можливо, колись передбачати її «настрої» так само точно, як земну погоду.
