Українська гречка втрачає ринки: чи стане вона національним брендом

Україна, яку традиційно вважають «гречаною» країною, сьогодні поступається Росії на експортних ринках. За словами виконавчого директора Міжнародної асоціації гречки Сергія Громового, Росія фактично перехопила український експортний потенціал. Вона щороку вирощує близько мільйона тонн гречки, з яких приблизно 200 тисяч тонн експортує, передусім до Китаю. В Україні ж обсяги значно менші — близько 80 тисяч тонн, що ускладнює формування великих однорідних партій для зовнішніх ринків.

Головною перешкодою для експорту є практика обробки посівів гербіцидом Раундап перед збиранням. Це робиться для десикації — штучного підсушування рослин, аби полегшити обмолот. Раніше гречку збирали роздільним способом: скошували у валки, давали природно підсохнути, а потім обмолочували. Однак цей метод потребує спеціальної техніки, якої бракує дрібним фермерам. Тож частина виробників обирає простіший шлях: придбати два літри Раундапу, обробити поле та зібрати врожай прямим комбайнуванням.

Проблема в тому, що гречка не має чіткого завершення вегетації — вона може рости й цвісти до морозів, оживаючи після дощів. Через це хімічне підсушування здається зручним рішенням, але воно створює ризик залишків гліфосату в сировині. Потенційні покупці перевіряють продукцію на вміст пестицидів, а лабораторний аналіз кожної невеликої партії коштує дорого. Оскільки українську гречку вирощують переважно дрібні фермери, сформувати велику гарантовано чисту партію майже неможливо.

Переробники вже відчувають наслідки. Під час останнього Аграрного тижня представники Хмельницького та Житомирського заводів звернулися до асоціації з проханням домагатися заборони такої практики. Вони не можуть конкурувати, коли на ринку багато сировини з потенційними залишками Раундапу, а кожна партія потребує дорогого контролю. Міжнародна асоціація гречки вже подала відповідні матеріали до уряду та ініціює законодавчу заборону використання гліфосату для десикації. Це питання обговорювалося ще за часів роботи Тараса Висоцького в Міністерстві економіки.

Сергій Громовий наголошує, що Україна має запропонувати світові якісний мирний продукт, і гречка могла би стати таким самим символом, як французьке шампанське чи італійська піца. Це дієтичний продукт, який у країнах Бенілюксу продають навіть в аптеках. Однак через короткострокову економію та недалекоглядність частина репутації втрачається. Він закликає не панікувати, адже не вся гречка вирощується із застосуванням хімікатів, і наголошує на необхідності досліджень, аби зрозуміти реальний масштаб проблеми.

Цьогорічний врожай, за прогнозами, буде невеликим — посівні площі скоротилися, а ціна за рік уже подвоїлася. У таких умовах важливо не допустити, щоб частину врожаю не змогли прийняти через питання до якості. Рішення про заборону, переконаний Громовий, буде ухвалено, питання лише в часі. Україна має всі можливості відновити галузь, але для цього потрібно змінити технології та працювати за правилами ринків, на які ми хочемо вийти.