Життя у колишній в'язниці: історія українця в Нідерландах

Після початку повномасштабної війни нідерландську в'язницю адаптували під житло для українців, які вимушено покинули домівки. Один із мешканців, Євген, поділився деталями свого щоденного життя. Його кімната, що колись була тюремною камерою, тепер вміщує двох людей — самого Євгена та його сусіда з Херсона. Чоловік зазначає, що їм пощастило, адже в інших подібних закладах у одному приміщенні можуть проживати шість-вісім осіб.

Більшість українців, які зараз перебувають у центрі, працевлаштовані. Однак, попри наявність роботи, багато хто не орендує окреме житло. Причина — невпевненість у майбутньому статусу тимчасового захисту. Люди намагаються відкладати кошти, сподіваючись, що вони стануть у пригоді після повернення додому.

У центрі діють чіткі правила. Мешканці мають доступ до спільних кухонь, душових, пралень та холодильників. Власні електроприлади в кімнатах встановлювати заборонено — за порушення можуть оголосити догану або позбавити місця проживання. Ті, хто працює та заробляє понад 900 євро на місяць, сплачують приблизно 240 євро за проживання. Євген також звернув увагу на велику кількість камер відеоспостереження та постійну присутність охорони.

Чоловік підкреслює, що вдячний Нідерландам за безпечний прихисток після виїзду з окупованої території. Водночас він зізнається: роки життя в тимчасовому центрі психологічно виснажують. «Можна відкласти грошей. Але чи можна відкласти життя? Уже четвертий рік проходить», — каже Євген.

Ця історія розгортається на тлі рішень Європейського Союзу продовжити режим тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас ЄС погодив нові вимоги для військовозобов'язаних громадян України, які лише прибуватимуть до країн Євросоюзу та оформлюватимуть цей статус. З 1 липня українські біженці та безробітні в Німеччині замість соціальної допомоги Bürgergeld отримуватимуть базовий дохід Grundsicherung, а вимоги до працездатних, але тривалий час безробітних отримувачів стали суворішими. Швейцарія, своєю чергою, планує продовжити дію спеціального статусу захисту S для українських біженців до 2027 року, розглядаючи можливість запровадження окремих обмежень для громадян України призовного віку.