Вибори у Швеції: мінімальний відрив, невизначений уряд і незмінна підтримка України

Підрахунок голосів на виборах до шведського парламенту ще триває, але вже зрозуміло: країна опинилася за крок від зміни влади — і водночас за крок від чергового періоду політичної невизначеності. За попередніми даними, опозиційний «червоно-зелений» блок отримує 176 мандатів проти 173 у чинної правої «коаліції Tidö». Розрив — трохи більше 30 тисяч голосів.

Остаточна картина стане відомою не раніше середи-четверга, коли дорахують голоси діаспори та поштові бюлетені. Орієнтовно за тиждень з'являться офіційні підсумки. Саме тому лідерка Соціал-демократичної партії Магдалена Андерссон формулює обережно: «Якщо фінальні результати будуть такими, як виглядає зараз — Швеція матиме новий уряд».

Формально соціал-демократи впевнено лідирують — 28,1% за попередніми підрахунками на основі 95% голосів. Вони будуть найбільшою фракцією у Риксдагу. Але цей результат на 2,3 відсоткового пункту гірший, ніж у 2022 році, і є одним із найслабших для партії за понад сто років. Перемога не дає Андерссон достатньо мандатів, щоб формувати коаліцію на власних умовах.

Друге місце з 19,9% посідають «Помірковані» чинного прем'єра Ульфа Крістерссона — на попередніх виборах вони мали 19,1%. Попри невелике зростання, Крістерссон ризикує втратити посаду: сумарно партії Tidö не мають більшості без залучення додаткового партнера. Найгучнішою ж невдачею стала втрата підтримки «Шведських демократів» — 17,5% проти очікувань партії. Це перший випадок, коли правопопулістська сила погіршила свій результат, а не наростила його: мінус 3% порівняно з 2022 роком. Її лідер Їммі Окессон заявив: «Зрозуміло, що ми втратили кілька відсоткових пунктів. Та все ж я маю відчуття, що у цій виборчій кампанії ми стали переможцями… Тому що у нашій країні багато людей, які більше не вагаються зізнатися, що вони зі "Шведськими демократами", — навпаки, вони пишаються цим». Зала, підготовлена для святкування, залишилася порожньою.

Потенційні партнери Андерссон — «Центристи» (7,1%), «Зелені» (6,1%) і «Ліві» (8,2%) — дещо покращили результат. Зросли й «Християнські демократи» (6,2%) та «Ліберали» (5,4%), чий результат називають сенсаційним: партія тривалий час балансувала нижче прохідного бар'єра у 4%.

Ключова інтрига — у перемовинах. Партії Tidö потребують підтримки «Центристів», але ті послідовно заявляють, що не готові до участі «Шведських демократів» в уряді. Секретар «Центристів» Ганнес Герв'є підтвердив: «Ми налаштовані радше робити те, що складно, аніж те, що погано. На нашу думку, уряд зі "Шведськими демократами" — це погано». Водночас він дав сигнал про готовність обговорювати коаліцію із соціал-демократами. У «Лівих» наполягають на власній участі в уряді: «Не можна казати "ні" єдиному варіанту більшості, який уможливлює зміну уряду», — заявила Іда Габріельссон. Її однопартійка Марія Форсберг додала: «Ми будемо раді увійти до складу уряду — але твердо стоїмо на своїх позиціях».

Крістерссон тим часом не визнає поразки й прогнозує складний процес: «З такими результатами виборів можна очікувати складного процесу формування уряду. Чим це закінчиться — побачимо… Якщо всі триматимуться за свої "червоні лінії" — у Швеції може взагалі не бути уряду».

Попри всю невизначеність, один вектор залишається незмінним. У Швеції склався широкий суспільний і політичний консенсус щодо підтримки Києва — як в інтересах власної безпеки. Більшість партій — і з урядової коаліції, і з опозиції — наголошують на важливості продовження військової та іншої допомоги Україні, боротьби з обходом санкцій проти Росії та забезпечення покарання за воєнні злочини. Перші дев'ять місяців повномасштабної війни прем'єркою була саме Андерссон — вона відвідувала Україну як очільниця держави, за її каденції ухвалювали перші рішення про допомогу. За Крістерссона курс продовжився, зокрема було досягнуто домовленості щодо придбання Україною винищувачів Gripen. Загальна надана допомога сягає 157 млрд шведських крон — майже 14 млрд євро.

Тож незалежно від того, чиї прізвища зрештою увійдуть в урядову коаліцію, підтримка Швеції для України збережеться — а от внутрішньополітична конфігурація Стокгольма ще має пройти випробування перемовинами.