У Миколаєві відкрили фотовиставку про жінок, які розміновують українські землі

У Миколаєві відбулася фотовиставка, присвячена жінкам, які працюють у сфері гуманітарного розмінування. Її героїнями стали демінерки з різним минулим: серед них є ті, хто раніше займався бухгалтерією, дизайном чи ветеринарною медициною. Організатори — спільна гуманітарна програма DanChurchAid та Norwegian Church Aid (DCA-NCA) — хотіли привернути увагу до ролі жінок у відновленні територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

DCA-NCA в Україні реалізує проєкти з реагування на надзвичайні ситуації, гуманітарного розмінування та навчання щодо ризиків, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами. Програма також підтримує постраждале населення та бере участь у відновленні інфраструктури. За словами фахівчині зі зв'язків з громадськістю DCA-NCA Катерини Поняєвої, одна з цілей виставки — зруйнувати стереотип про розмінування як суто чоловічу професію. «Ми хотіли показати, що жінки на рівних можуть працювати на цій роботі з чоловіками, що їм не потрібно виборювати це право», — сказала вона.

Поняєва зауважила, що жінки-демінерки особливо ретельно дотримуються процедур і правил безпеки. Серед мотивів, які приводять їх у цю сферу, — бажання бути корисною країні та зробити території безпечнішими для цивільних, насамперед для дітей. «Жінки це роблять насамперед для своїх дітей, для того, щоб вони могли гуляти вільно у парках і в різних місцях та не боялися натрапити на вибухонебезпечний предмет», — зазначила вона.

Одна з героїнь експозиції — 21-річна Каріна, яка раніше працювала ветеринаркою. Про можливість стати демінеркою вона дізналася від друзів і вирішила спробувати. «Я вирішила, що, хоч би як, але потраплю сюди», — розповіла дівчина. На відкритті виставки вона зізналася, що пишається своєю роботою та участю у відновленні українських земель. «Я дуже собою пишаюся, що все-таки сюди потрапила, що працюю і допомагаю відновлювати нашу землю та сільськогосподарську діяльність», — сказала Каріна.

Ще одна учасниця проєкту, Ганна, працює супервайзеркою в DCA NCA. Свій шлях у сфері гуманітарного розмінування вона починала з посади демінерки, згодом очолила групу, а тепер контролює роботу команд. На запитання, чому обрала цю професію, Ганна відповіла: «По-іншому бути вже не могло. Я хотіла робити важливе для України».

Під час відкриття виставки керівник Представництва Данської ради у справах біженців в Україні Пітер Бо Ларсен зауважив, що експозиція говорить не лише про роботу демінерок, а й про вибір, який люди роблять під час війни. «Окрім того, що ці постери показують роботу, яку виконують наші колеги, вони також демонструють витримку та мужність українців», — наголосив він. Генеральний секретар DCA Йонас Вейсагер Нюддекер розповів, що виставку можна побачити не лише в Миколаєві, а й у Копенгагені біля міської ратуші. За його словами, це допомагає данцям більше дізнатися про роботу DCA NCA в Україні та підтримувати увагу до Миколаєва. Генеральна секретарка NCA Анне Сесілі Кальтенборн наголосила, що спільна мета організацій — зробити сьогодення безпечнішим, завтрашній день — таким, у якому можна жити, а майбутнє — таким, що приносить надію.

За кожною з цих історій стоїть не лише професійний вибір, а й спроба повернути безпеку туди, де її забрала війна. Фотовиставка в Миколаєві та Копенгагені — спосіб нагадати, що розмінування залишається щоденною роботою, від якої залежить, чи зможуть люди знову вільно ходити своєю землею.