«Я хотіла робити важливе для України»: у Миколаєві відкрили виставку про жінок-демінерок

Серед учасниць експозиції — колишні бухгалтерка, дизайнерка та ветеринарна медсестра. Організували виставку DanChurchAid і Norwegian Church Aid (DCA-NCA), щоб показати, як жінки працюють у розмінуванні, та привернути увагу до їхньої ролі у відновленні територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

DCA-NCA в Україні — це спільна гуманітарна програма двох організацій. Вона реалізує проєкти з реагування на надзвичайні ситуації, гуманітарного розмінування та навчання щодо ризиків, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами, підтримує постраждале населення та бере участь у відновленні інфраструктури.

За словами фахівчині зі зв'язків з громадськістю DCA-NCA Катерини Поняєвої, одна з цілей виставки — зруйнувати уявлення про розмінування як винятково чоловічу професію. «Ми хотіли показати, що жінки на рівних можуть працювати на цій роботі з чоловіками, що їм не потрібно виборювати це право», — сказала вона. Поняєва додала, що демінерки особливо уважно ставляться до дотримання процедур і правил безпеки, а серед причин вибору цієї професії — бажання допомогти країні та зробити території безпечнішими для цивільних, зокрема дітей. «Жінки це роблять насамперед для своїх дітей, для того, щоб вони могли гуляти вільно у парках і в різних місцях та не боялися натрапити на вибухонебезпечний предмет», — зазначила вона.

Одна з героїнь виставки — 21-річна Каріна, яка до роботи в розмінуванні була ветеринаркою. Про таку можливість вона дізналася від друзів і вирішила спробувати. «Я вирішила, що, хоч би як, але потраплю сюди», — розповіла Каріна. На відкритті виставки вона сказала, що пишається своєю роботою та можливістю долучатися до відновлення українських земель: «Я дуже собою пишаюся, що все-таки сюди потрапила, що працюю і допомагаю відновлювати нашу землю та сільськогосподарську діяльність».

Ще одна учасниця — Ганна, супервайзерка в DCA NCA. Вона починала у сфері гуманітарного розмінування, згодом очолила групу, а нині контролює роботу команд. На запитання, чому вирішила стати демінеркою, Ганна відповіла: «По-іншому бути вже не могло. Я хотіла робити важливе для України».

Під час відкриття виставки керівник Представництва Данської ради у справах біженців в Україні Пітер Бо Ларсен зауважив, що експозиція розповідає не лише про роботу демінерок, а й про вибір, який люди роблять під час війни. «Окрім того, що ці постери показують роботу, яку виконують наші колеги, вони також демонструють витримку та мужність українців», — наголосив він.

Генеральний секретар DCA Йонас Вейсагер Нюддекер розповів, що виставка представлена не лише в Миколаєві, а й у Копенгагені — біля міської ратуші. За його словами, вона також допомагає данцям більше дізнатися про роботу DCA NCA в Україні та підтримувати увагу до Миколаєва. Генеральна секретарка NCA Анне Сесілі Кальтенборн наголосила, що мета спільної роботи організацій — зробити сьогодення безпечнішим, завтрашній день — таким, у якому можна жити, а майбутнє — таким, що приносить надію.

Історії цих жінок — про професію, яка донедавна здавалася суто чоловічою, а тепер усе частіше має жіноче обличчя. За кожною фотографією стоїть не лише зміна фаху, а й свідомий вибір працювати там, де йдеться про безпеку інших.